пʼятницю, 30 листопада 2018 р.

"Літературна мандрівка творчістю О.Кобилянської".

27 листопада видатній українській письменниці Ользі Юліанівні Кобилянській виповнюється 155 років від дня народження.
Серед сузір'я імен талановитих митців кінця ХІХ-початку ХХ століття яскравою зіркою виділяється ім'я Ольги Кобилянської. Природа наділила Ольгу Юліанівну творчою уявою, щирим і вразливим серцем, багатою натурою.
Довгий і складний шлях пройшла Ольга Кобилянська як письменниця. В її доробку є новели, поезії в прозі, оповідання, повісті, романи, статті. Ольга Кобилянська європеїзувала українське письменство, піднісши його до вершин світового мистецтва. Безперечною заслугою письменниці є те, що вона однією з перших в українській літературі змалювала образи жінок-інтелігенток, яким притаманні вищі духовні інтереси, прагнення вирватись із тенет буденщини, духовного рабства. Звеличуючи людину, зокрема жінку, показуючи її високі духовні пориви, Ольга Кобилянська утверджувала передові погляди на життя.
Поглиблення й розширення світогляду Ольги Кобилянської зумовило її звернення до життя селянства. Найвидатнішим з її творів є повість"Земля". 



27 листопада у бібліотеці-філії №23 села Кам'янка було проведено захід "Літературна мандрівка творчістю О. Кобилянської", присвячений 155-річчю від дня народження Буковинської письменниці.





На заході ведучі розповіли про  життя Ольги, про що вона мріяла і про що писала. Ознайомили дітей з творчістю та книгами письменниці. Діти дізналися, що іноді, після смерті, життя незвичайної людини перетворюється на легенду, і ця легенда живе серед людей цілі віки. З найдавніших давен, серед українців існує повір’я: що частіше добром і шаною згадують людину, то довше вона живе.Так і творчість О.Кобилянської до цих пір залишається в серці кожного з нас.

пʼятницю, 23 листопада 2018 р.

"Там, де пам'ять, там сльоза"


Кожного року в четверту суботу листопада  ми вшановуємо пам'ять жертв Голодомору 1932-1933 років. Кожен із нас переосмислює нашу історію,  трагічні її сторінки, які примушують стискатися людські серця. Одна з найстрашніших таких сторінок - Голодомор, який призвів до небачених безневинних жертв. У 1932-1933 рр. в Україні був великий голод. Не було ні війни, ні посухи. А була тільки зла воля одних людей проти інших. І ніхто не знав, скільки безневинних людей зійшло в могилу - старих і молодих, дітей і ще не народжених - у лонах матерів...

     Напередодні в п'ятницю працівники культури та бібліотеки села Кам'янка провели  захід до дня пам'яті жертв голодомору  "Там, де пам'ять, там сльоза"
Ведучі закликали дітей бути не байдужим до цієї трагічної дати в історії українського народу, пам’ятати страшні випробовування, які випали на долю нашого народу та цінувати прості житєйські блага, які ми сьогодні маємо.
На вшанування світлої пам'яті жертв голодомору в Україні 1932-1933 роках оголосили хвилину мовчання. Хай ця хвилина для громадян нашої незалежної держави, співвітчизників за кордоном, для всіх людей доброї волі й чистої совісті стане актом поминальним, жестом покаяння і перестороги. 
Діти з уважністю слухали розповіді ведучих та самі розповіли вірші, одним з яких є вірш "Я пам'ятаю тридцять третій" Гандзі Бондарівни, яка стала очевидцем цих подій.



Також доповненнями до заходу були численні документальні світлини, зворушливі відеоматеріали, а також книжкова виставка 




"Час і досі не загоїв рани"


21 листопада
 Україна відзначає День Гідності та Свободи, що об’єднав дві знакові події у новітній історії країни – Помаранчеву революцію 2004 року та Революцію Гідності 2013 року.

21 листопада 2013 року назавжди змінило історію українського сьогодення. Саме в цей день вперше почались мирні протести за євроінтеграцію. Сотні людей, а згодом уся свідома нація, повстали проти чинного режиму в надії змінити державу на краще. Із березня 2014 року наша країна знаходиться в стані неоголошеної війни. Багато страждань випало на долю нашого народу за цей час, але він проявив свій незламний дух. Всього з початку конфлікту, за даними ООН, постраждали 34 тис. 766 осіб, зокрема 10 тис. 225 - загинули.
Працівники будинку культури та бібліотеки провели  годину-реквієм "Час і досі не загоїв рани до дня гідності та свободи аби вшанувати пам'ять загиблих на майдані. Діти з уважністю слухали  про те, як майдан став символом боротьби, символом утвердження прагнень до європейських цінностей у європейській державі. Що за цю страшну боротьбу, за нашу з вами свободу заплачено страшну ціну: своє життя віддали найкращі. І більшість з них - молоді, сильні. Ті, що тільки починали жити.
        

Діти мали змогу переглянути зворушливі відеоматеріали про жертовність та героїзм українського народу під час подій на Майдані, прослухати неофіційний жалобний гімн “Гей, плине кача…”, пісню “Мамо не плач” та інші пісні та вірші про гідність, відданість та патріотизм героїв “Небесної сотні”.
Всі присутні вшанували хвилиною мовчання пам'ять Героїв Небесної Сотні та загиблих в зоні АТО.



  "Культура в моєму селі"
11листопада, в приміщенні будинку культури с. Кам'янки був проведений звітній концерт будинку культури та бібліотеки під назвою "Культура в моєму селі". Як ведеться за народним звичаєм гостей зустріли із хлібом та гарними привітаннями. 

Кожен заклад культури  має свої родзинки, свої улюблені жанри, в яких потенціал села виявляється якнайповніше. Одним із таких, в Кам`янці є художнє читання. Неодноразово вихованці закладу були серед переможців районних та обласних конкурсів читців. І сьогодні Аліна Салагор, Анастасія Чобан,Вікторія Кирстюк порадували поціновувачів художнього слова читанням Кобзаревого слова.


 Іскрометним і запальним було прочитання гуморески "Каратіст" у виконанні Василя Пукая, 

На данном изображении может находиться: 1 человек, в помещении
Проникливо лилася українська пісня у виконанні жіночого тріо з інструментальним супроводом 
На данном изображении может находиться: один или несколько человек, люди на сцене, люди стоят и в помещении

















Зворушливо  заспівала Анна Білійчук пісню "У нашому серці"


Дуже проникливо прочитала "Присвята батькам"  Ніколета Влад 
















Родзинкою свята була пісня "Село моє", яку виконала Юлія Баланюк
Як завжди драйвовий народний аматорський фольклорний колектив "Кам`янчанка" окрім пісень у виконанні основного складу презентував і молодшу групу колективу - діти та підлітки, 
Також були представленні злядачам різновікові хореографічні групи 



Завершився захід патріотичною композицією "Діти за мир" у виконанні дуету Анни Білійчук та Юлії Баланюк.
На завершення свята начальник відділу культури і туризму Глибцької РДА подякувала учасникам, глядачам та організаторам за роботу та плекання культури на теренах села, запросила до участі в районних заходах, обласних фестивалях та конкурсах. Розповіла про проект "Червона доріжка", що реалізується в районі за сприяння народного депутата ВР Григорія Тіміша з метою сприяння розвитку творчої еліти краю.



пʼятницю, 2 листопада 2018 р.

«В ім’я доброї волі і єдності»

    Буковинське віче - народні збори, організовані 3 листопада 1918 року в місті Чернівці. Буковинське народне віче  стало знаковою подією для кожного буковинця, адже ознаменувалося історичною ухвалою про входження Північної Буковини до Західноукраїнської держави та  бажання приєднати українську частину колишніх австрійських володінь до України.
        


 Метою проведення заходу є усвідомлення учнями і осмислення, хто ми на цій землі та чиї ми діти, пізнати складний і нелегкий шлях, яким пройшли наші батьки, діди до усвідомлення нерозривної єдності свого коріння з українським народом, до рішучого проголошення 100 років тому: «Віче бажає прилучення австрійської частини української землі до України».        
        
1 та 2 листопада працівники бібліотеки-філії №23 спільно з будинком культури с. Кам’янка та учнями Кам'янської ЗОШ провели подорож в історію «В ім’я доброї волі і єдності» з нагоди відзначення 100-літнього ювілею визначної історичної дати. Ведучі розповіли про ті історичні події, які тоді відбувались, також зачитали що друкувала буковинська преса в ті дні. Діти з уважністю слухали та ставили запитання.
       
 Ці історичні події на Буковині засвідчили нам про прагнення буковинців приєднатись до матінки України. Буковинське народне віче 3 листопада 1918 року належить до найвизначніших подій в історії українського населення Буковини. В цей переломний момент багатовікової історії українців краю вирішувалася його державна приналежність, його історична доля.