"У мові рідній - і минуле, й майбуття, у ній народу суть, його життя"

"Мова - це не просто спосіб спілкування, а щось більш значуще. Мова - це всі глибинні пласти духовного життя народу, його історична пам'ять, найцінніше надбання віків, мова - це ще й музика, мелодика, фарби, буття, сучасна, художня, інтелектуальна і мисленнєва діяльність народу".            Олесь Гончар

Без своєї мови, своєї самобутньої культури немає народу. Кожного року 21 лютого увесь світ відзначає Міжнародний день рідної мови. Воно було запроваджено у листопаді 1999 року згідно тридцятої сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО з метою захисту мовної й культурної багатоманітності. Мова — це історія народу, його світогляд, інтелектуальний та духовний результат еволюції кожного етносу. Мова - духовний скарб нації. Це не просто засіб людського спілкування, це те, що живе в наших серцях.

 

21 лютого працівники бібліотеки-філії №23 спільно з будинком культури зібралися для того, щоб провести свято до міжнародного дня рідної мови "У мові рідній - і минуле, й майбуття, у ній народу суть, його життя".
Любов до рідної мови починається ще з колиски, з маминої пісні. Бо в ній – материнська любов і ласка, світ добра, краси і справедливості. Для кожного народу дорога йому рідна мова, а нам найдорожча – українська мова. Наша мова співуча, мелодійна, багата.

Свято відбувалося у формі інтелектуальної гри, метою якої було показати учням красу і багатство української мови, викликати бажання вивчати її, збагачувати словниковий запас, розвивати навички виразного читання, виховувати любов до рідної мови.

Учні приймали активну участь у конкурсах, присвячених українській рідній мові: "Розминка", "Літературна та пісенна творчість України", "Всезнайко", "Редактор", "Замінити букву, щоб вийшло нове слово", "Завершіть прислів'я", "Добери букву", "Загадки-питання, загадки-жарти", "Допиши віршика", "Бліц-опитування", "Конверт", "Так чи ні", "Розсипаночка", "Доскажи словечко".

Насамкінець оголосили переможців конкурсів. Діти отримали море емоцій і залишились задоволені проведеним заходом.

"Живим уклін - загиблим слава"

День Героїв Небесної Сотні - пам'ятний день, що відзначається в Україні 20 лютого для вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні. Зазначимо, що саме 20 лютого визначено пам’ятним днем указом президента України Петра Порошенка від 11 лютого 2015 року.

20 лютого - п'ята річниця розстілів на Майдані. Ті дні стали одними з найтрагічніших в історії сучасної України. Хтось мудрий сказав: із втратою кожної людини ми втрачаємо цілий Всесвіт. П'ять років тому на Майдані та Інститутській ми втратили нашу Небесну Сотню. Героїв, які поклали життя, щоб ми могли жити в іншій, кращій Україні.
Саме в ці дні, під час Революції Гідності, протистояння між українським народом і тодішнім режимом сягнуло свого піку. 20 лютого 2014 загинуло найбільше активістів Майдану. Наступного дня, 21 лютого 2014 року, офіційна влада України юридично визнала жертвами загиблих мітингувальників Майдану. 

Цього ж дня на Майдані відбулося прощання із загиблими повстанцями, яких в жалобних промовах назвали «Небесною сотнею», а під час прощання з загиблими лунала жалобна пісня «Плине кача...», яка стала українським народним реквіємом.
 Працівники бібліотеки-філії №23 та Будинку культури с. Кам'янка провели годину скорботи під назвою "Живим уклін - загиблим слава". Ведучі закликали згадати події, що сколихнули світ, змінили хід історії, згадати у молитвах усіх Героїв Небесної Сотні, які поклали свої голови за наше майбутнє. Учні з уважністю слухали розповіді ведучих про те, як за цю страшну боротьбу, за нашу з вами свободу заплачено страшну ціну: своє життя віддали найкращі. І більшість з них - молоді, сильні. Ті, що тільки починали жити. Перед присутніми виступили учасники заходу з віршами, піснями на дану тематику. Учні мали змогу за допомогою презентації та відео більш змістовно та наочно сприймати ці трагічні події, послухати пісню "Пливе кача", співати пісню "Господи помилуй нас". Також на екрані висвітили фото наших героїв, які були на Майдані, воювали в зоні АТО, щоб учні знали та пишалися своїми земляками.

Всі присутні вшанували хвилиною мовчання пам'ять Героїв Небесної Сотні, загиблих в зоні АТО.

Виставка:
"Герої у пам'яті, біль у серці"

"Ціна чужої війни"

15 лютого виповнилось 30 років з дня виводу радянських військ з Афганістану.

 Рана, що не гоїться, Афганістан. Для тих, хто втратив близьких, для тих, чия юність виявилася обпаленою війною і пекучим афганським сонцем. Війна давно закінчилася, але біль втрат - це живий біль, вона на все життя, що залишилося. Цих подій ніколи і нікому не викреслити з календаря. 

   Вона лишила страшні наслідки для України. Не повернулися додому з війни 3360 воїнів, з них 3280 загинуло, а 80 пропало безвісти чи потрапило в полон.

   Працівники  бібліотеки-філії №23 та будинку культури та с. Кам'янка  провели годину пам'яті "Ціна чужої війни" до дня вшанування учасників бойових дій на території інших держав.

Солдатам афганцям з нашого села випав щасливий квиток – їм випало  жити. Вони повернулись до рідного дому, впорядковують рідну українську землю. Кожен із них нагороджений орденами і медалями. Кожен із них найкраще розуміє цінність людського життя і сутність мирного існування, кожен знає як боляче оплакувати втрати, кожен із них чесний перед власною совістю і світлою пам’яттю. Для кожного з них нагороди Батьківщини є  незабутньою пам’яттю про суворі дні війни, про безкорисливу дружбу і вірність військовому обов’язку. 

Тільки з цих афганських гір не повернувся і там знайшов свою передчасну смерть наш земляк Сергій Лазоренко. Не дочекалися його рідні. Він просто виконував свою військову повинність, свій безвихідний обов'язок.

На знак вшанування світлою пам'яттю тих, хто віддав своє життя, увійшовши в безсмертя, схилили голови і вшанували хвилиною мовчання.

  Ми пам'ятаємо і низько схиляємо голови перед нашими кам'янчанами, які воювали в Афганістані: Балан Віталій, Білійчук Василь, Воробець Микола, Величко Василь, Гаврилович Адам, Качур Дмитро, Панцир Володимир, Українець Микола та інші.
        По закінченню заходу відвідали могилу Сергія Лазоренка.