День вишиванки

Всеукраїнське свято, яке покликане зберегти споконвічні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого одягу.

Дата проведення — щороку в третій четвер травня (будній день).

Свято є самобутнім і самодостатнім, не прив'язане до жодного державного чи релігійного.

В цей день кожен українець одягає вишиванку і виходить в ній на роботу, в університет, школу, чи садочок.

Вишиванка — теперішня назва традиційної української вишиваної чоловічої та жіночої сорочки, а також її сучасних зразків, які в українській культурі починаючи з 20 століття носяться окремо, разом з костюмом, як святковий, патріотичний та культовий одяг. Вишиванка є єдиним елементом українського строю, що питомо перейшов до міської української культури, і послугував натхненням для багатьох новітніх одежин, як то футболки, сукні, блузки, краватки, купальники, що оздоблені вишиванковими візерунками.

Вирішальний вплив на характер орнаментальних мотивів мають різноманітні вишивальні шви, так називані «техніки», яких в Україні відомо біля ста. Окремі вишивальні шви характерні для тих або інших етнографічних районів України.

На Буковині крім рослинних і геометричних мотивів користуються зооморфною, вишиваною гладдю (білою), дрібним хрестиком, штаповкою, крученим швом. Вишивальний матеріал — бісер, шовк, вовна, срібні і золоті нитки, металеві блискітки.