25 листопада ми вшановуємо пам'ять жертв Голодомору 1932-1933 років. Кожен із нас переосмислює нашу історію, трагічні її сторінки, які примушують стискатися людські серця. Одна з найстрашніших таких сторінок - Голодомор, який призвів до небачених безневинних жертв. У 1932-1933 рр. в Україні був великий голод. Не було ні війни, ні посухи. А була тільки зла воля одних людей проти інших. І ніхто не знав, скільки безневинних людей зійшло в могилу - старих і молодих, дітей і ще не народжених - у лонах матерів...
У приміщенні сільської бібліотеки-філії №23 працівники бібліотеки разом із будинком культури провели захід до дня пам'яті жертв голодомору "Запали свічку пам'яті". Ведучі закликали дітей бути не байдужим до цієї трагічної дати в історії українського народу, пам’ятати страшні випробовування, які випали на долю нашого народу та цінувати прості житейські блага, які ми сьогодні маємо.
На вшанування світлої пам'яті жертв голодомору в Україні 1932-1933 роках оголосили хвилину мовчання. Хай ця хвилина для громадян нашої незалежної держави, співвітчизників за кордоном, для всіх людей доброї волі й чистої совісті стане актом поминальним, жестом покаяння і перестороги.
Діти з уважністю слухали розповіді ведучих та самі розповіли вірші, одним з яких є вірш "Я пам'ятаю тридцять третій" Гандзі Бондарівни, яка стала очевидцем цих подій.
Також доповненнями до заходу були численні документальні світлини, зворушливі відеоматеріали, а також книжкова виставка
"Запали свічку пам'яті", презентовані в бібліотеці.
21 листопада Україна відзначає День Гідності та Свободи, що об’єднав дві знакові події у новітній історії країни – Помаранчеву революцію 2004 року та Революцію Гідності 2013 року. Свято встановлено указом президента України Петра Порошенка № 872/2014 від 13 листопада 2014 року. Так, відповідно до указу, його започаткували "з метою утвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, збереження та донесення до сучасного і майбутніх поколінь об’єктивної інформації про доленосні події в Україні початку XXI століття, а також віддання належної шани патріотизму й мужності громадян, які восени 2004 року та у листопаді 2013 року - лютому 2014 року постали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини і громадянина, національних інтересів нашої держави та її європейського вибору".
21 листопада 2013 року назавжди змінило історію українського сьогодення. Саме в цей день вперше почались мирні протести за євроінтеграцію. Сотні людей, а згодом уся свідома нація, повстали проти чинного режиму в надії змінити державу на краще. Із березня 2014 року наша країна знаходиться в стані неоголошеної війни. Багато страждань випало на долю нашого народу за цей час, але він проявив свій незламний дух. Всього з початку конфлікту, за даними ООН, постраждали 34 тис. 766 осіб, зокрема 10 тис. 225 - загинули.
У приміщенні сільської бібліотеки-філії №23 працівники бібліотеки разом із будинком культури провели годину-реквієм "Хто вмирає в боротьбі - в серцях живе повіки" до дня гідності та свободи аби вшанувати пам'ять загиблих на майдані.
Година-реквієм розпочалась зі слів класовода Федорюк Надії Василівни, яка закликала згадати події, що сколихнули світ, змінили хід історії, згадати у молитвах усіх Героїв Небесної Сотні, які поклали свої голови за наше майбутнє.
Діти з уважністю слухали і розповіді ведучих про те, як майдан став символом боротьби, символом утвердження прагнень до європейських цінностей у європейській державі. Що за цю страшну боротьбу, за нашу з вами свободу заплачено страшну ціну: своє життя віддали найкращі. І більшість з них - молоді, сильні. Ті, що тільки починали жити.
Користувачі мали змогу переглянути зворушливі відеоматеріали про жертовність та героїзм українського народу під час подій на Майдані, прослухати неофіційний жалобний гімн “Гей, плине кача…”, пісню “Мамо не плач” та інші пісні та вірші про гідність, відданість та патріотизм героїв “Небесної сотні”.
Всі присутні вшанували хвилиною мовчання пам'ять Героїв Небесної Сотні та загиблих в зоні АТО.
Також хотілось би зазначити що президент України Петро Порошенко заявив, що віднині, 21 листопада, Високомобільні десантні війська України змінили назву. Тепер вони називаються Десантно-штурмовими військами Збройних сил України.
"Як Президент і Верховний головнокомандувач прийняв рішення змінити назву високомобільних десантних військ, відійти від радянсько-російської абревіатури ВДВ. Російські "ВДВ" з літа 2014 року беруть безпосередню участь в окупації українського Донбасу, і кримські "зелені чоловічки" - теж вони. Тому, постановляю ввести нову назву - Десантно-штурмові війська Збройних сил України. Вона, зрештою, в більшій мірі відповідає цілям і функціям цього роду військ в умовах сучасних бойових дій", - сказав президент. "Хіба хтось із нас ще не розуміє, що легендарне десантне братство, символами якого вважалися блакитний берет і тільник, були розстріляні російськими зайдами під Слов'янськом, в Донецькому аеропорту, біля Іловайська, біля Дебальцевого... З сьогоднішнього дня моїм рішенням кольором українського десанту стає темно-бордовий. Це колір крові десантників, пролитої в боях за Україну", - зазначив Порошенко.
Звіт роботи будинку культури та бібліотеки-філії №23 с. Кам'янки
Хліб українці називають "святим", "Божим даром". Без хліба в Україні не обходиться жодна важлива подія. В обрядах та звичаях хліб символізує життя. Він з давніх-давен у великій пошані в народі.
5 листопада, в приміщенні будинку культури с. Кам'янки був проведений звітній концерт під назвою "Про хліб, про мир, про Україну". Як ведеться за народним звичаєм гостей зустріли із хлібом, медом та гарними привітаннями.
На заході були присутні представник Глибоцької ЦБС та голова сільської ради Йосип Дмитрович Шмідт, який вручив працівникам культури грамоти.
Ведучі звернулись до всіх присутніх з привітальними словами та побажали їм щастя, миру, добра, злагоди, порозуміння, щоб завжди були ситі та здорові, веселі та щасливі, щоб в усі віки на українському столі на білій вишитій скатертині лежав, мов сонце, пахучий, свіжий хліб.
Ще згадали,що цього року
такі визначні дати:
85-роковини Голодомору 1932-1933 рр.
100 річчя української революції
500-річчя Європейської Реформації
325-річниці Дня українського козацтва
75-річчя утворення УПА
На жаль, немає миру в нашій Україні. Лунають постріли. Гинуть люди.Нас хочуть розділити, але ми - українці - сильна нація, і Україна - єдина країна.
Нехай завжди над нашими головами буде мир, буде злагода між державами, нехай квітне наша Україна.
Всі люди хочуть миру, всі хочуть бачити свою родину - веселу, щасливу, свою батьківщину - процвітаючу. Тому любім свою Україну, прославляймо, цінуймо.
Тільки людина з добрим і чуйним серцем, може бути справжнім патріотом і громадянином своєї держави, по-справжньому любити і захищати, відстоювати її інтереси і приносити велику користь.
Саме до таких людей можна і віднести письменників, тому що своїми віршами вони показують свою любов та переживання до батьківщини.
Свою любов до України виклали на папір письменниці:
Олександра Зеленівська з віршем "Летіла ластівка"
Анастасія Сочован з власним віршем "Сповідь"
Жіночий вокальний дует з піснею "Цвіте терен" та "Ой на горі"
Танець "Козаки"
Тетяна Федорюк з піснею "Як у нас на Україні"
Василь Пукай прочитав гумореску П. Глазового "Як вареники варили кум і я"
Танець "Хороший настрій"
Данило Ротар з піснею "Гей, шуми, великий луже!"
Уривок п'єси Івана Тендентника "Хто сміється - тому не минеться"
Танець "Ой, у полі"
Мар'яна Мицак з піснею "Тільки раз цвіте любов"
Пісня у виконанні Анастасії Сочован
"Заспіваймо пісню за Україну"
Танець "Чайки"
Народний колектив "Кам'янчанка" з обрядом забирання «зестрі»
У день Покрови Пресвятої Богородиці водночас з Днем українського козацтва ми відзначаємо День Захисника України.
Свято встановлено 14 жовтня 2014 року Указом Президента України Петра Порошенка з метою вшанування мужності та героїзму захисників незалежності і територіальної цілісності України, військових традицій і звичаїв Українського народу, сприяння дальшому зміцненню патріотичного духу у суспільстві та на підтримку ініціативи громадськості.
День захисника України став святковим для сучасних воїнів та суспільства в цілому. Адже 14 жовтня — велике християнське свято Покрови Пресвятої Богородиці, здавна відомої духовної заступниці українського козацтва, представники якого уособлюють в собі патріотизм та відвагу, виступаючи захисниками рідного краю.
На Покрову слід вшановувати пам’ять всіх, хто у різні часи боронив нашу землю від ворога. Свято символізує нерозривний зв’язок усіх поколінь захисників України.
Для козаків свято Покрови було найбільшим і найзначущим святом. В цей день у козаків відбувалися вибори нового отамана. Козаки вірили, що свята Покрова охороняє їх, а Пресвяту Богородицю вважали своєю заступницею і покровителькою.
Козаки настільки вірили в силу Покрови Пресвятої Богородиці і настільки щиро й урочисто відзначали свято Покрови, що впродовж століть в Українi воно набуло ще й козацького змісту і отримало другу назву - Козацька Покрова. З недавніх пір свято Покрови в Україні вiдзначається ще й як день українського козацтва.
Українська Повстанська Армія (УПА), яка постала в час другої світової війни на землях Західної України як збройна сила проти гітлерівської і більшовицької окупації батьківських земель, теж обрала собі свято Покрови за день Зброї, віддавшись під опіку святої Богородиці.
В Кам'янській ЗОШ І-ІІІ ступенів працівники бібліотеки-філії №23 спільно з будинком культури провели захід "Ми козацького роду нащадки".На уроці ми з учнями говорили про патріотизм, про те, як стають героями, як важливо кожному усвідомлювати себе частинкою своєї Батьківщини. Також розповідали вірші, не менш цікавим доповненням до заходу стали конкурси, в яких діти залюбки приймали участь.
Час спливатиме, але дуже важливо, щоб юні знали і пам'ятали про тих, хто, не жаліючи сил, здоров'я і життя, відстоює незалежність країни. Народжені жити, любити, творити пішли з життя. Вони заповідали нам берегти і любити свою Батьківщину. Нашу Україну зламати не можна. Тож завдання нашого покоління - не забути людей, які своїм героїзмом і подвигом довели свою любов і відданість українському народу.
Книга – це один з головних засобів навчання, розвитку та душевної насолоди. Спілкування з книгою допомагає оволодіти певними знаннями, прилучає до культурних надбань і цінностей українського народу, його звичаїв і традицій.
Читати систематично й осмисленно дітей навчає школа, а бібліотека допомагає залучати учнів школи до читання книжок, пропагує книгу, розвиває художній смак і самостійність суджень дітей.
У зв’язку з цим бібліотека приділяє велику увагу пошуку активних форм пропаганди літератури, які забезпечують формування у дітей щоденної потреби в читанні книг, роботі з ними. Саме з цією метою 6 жовтня наша бібліотека
організувала пізнавально-оглядову екскурсію.
У приміщенні бібліотеки-філії №23 на дітей чекали бібліотекарі, які завжди раді своїм відвідувачам. Вони розповіли дітям про бібліотеку, про книгу, познайомили дітей з відділами бібліотеки, з правилами користування книгою, тематичними та постійно діючими книжковими полицями фонду, а також проінформували про нові надходження літератури для дітей.
Цікавим доповненням екскурсії стали захоплюючі вікторини: «Заглянь у тлумачний словник», "Книги - ключ до знань", "Мультфільми", "Народ скаже, як зав'яже", "Хто...Хто!Хто?", "Літературознавство" та загадки.
Не менш цікавим було знайомство дітей з комп’ютером та вільним доступом до мережі Інтернет, де вони ознайомилися із правилами користування, а також мали змогу відвідати ряд рекомендаційних сайтів.
Весело та радісно було в цей день в бібліотеці. Діти, які побували на екскурсії мали змогу записатися до бібліотеки і взяти книжки додому. Всім дуже сподобалась цікава та пізнавальна екскурсія, про що свідчили слова вдячності від наших користувачів.
21 вересня відзначається Всесвітній день миру. Для більшості людей планети Земля, мир - це повсякденна реальність: діти ідуть до школи, дорослі на роботу, навкруги панує спокій та безтурботність. Там, де уклад суспільства міцний, безцінний дар миру може ніхто особливо й не помічати. Для багатьох людей у сучасному світі спокійне життя - це лише казкова мрія, багато дітей страждають, вони не мають сім'ї, проте в них багато горя. Для таких людей, насамперед, і існує День миру. У час, коли в нашій рідній Україні лунають постріли та проливається кров, цей день особливий. 25 років тому у світі проголосили Міжнародних день миру, як день загального припинення вогню і відмови від насильства. Цей день покликаний змусити людей не тільки думати про мир, але й зробити щось заради нього. От і сьогоднішній день у нас присвячений цій темі. Скільки пісень, оповідань, віршів складено про дружбу, дитинство і про таке прекрасне слово МИР. У приміщенні будинку культури бібліотека-філія №23 спільно з будинком культури провели захід до Дня миру "Під мирним небом".
Розпочався наш виховний захід з Державного Гімну України, який є один з головних державних символів України. Ведучі розповідали історію виникнення Дня Миру, а учні молодших класів читали віршики про мир та малювали малюнки, в яких відображали своє бачення і розуміння слова "мир". Також був проведений майстер - клас, на якому кожний присутній мав змогу власноруч виготовити голуба миру.
Спокій, відсутність пострілів, безхмарні дитячі сни
Доброта
та милосердя – це милість людського серця, розуміння, м’якість, співчуття,
ніжність, любов та жалісливе ставлення до людей. Це не слабкість, а сила, тому
що доброта та милосердя властиві людям, які здатні прийти на допомогу.
Соціально-економічна
ситуація в Україні, події на майдані та неоголошена війна на сході змусила
пересічних українців по-новому поглянути на власну громадянську позицію та сприяла
високому розвитку самоорганізації, волонтерства та благодійності в країні.
Доброта
і чуйність, співпереживання і щиросердечність, уміння розділити чужий біль,
підтримати у важку хвилину, розрадити в горі й біді - це в характері нашого народу. У приміщенні будинку культури бібліотека-філія №23 спільно з будинком культури провели захід до міжнародного дня благодійності "Поспішайте творити добро". Метою заходу було навчити дітей творити добро, допомогати пенсіонерам, інвалідам та всім хто потребує допомоги, бути милосердними, чемними, добрими; шанувати батьків, сповідувати любов і повагу до людей, виховувати почуття відповідальності.
По закінченню заходу ми навідали пенсіонерів, інвалідів та малозабезпечених жителів села Кам'янки. Дітки створили нотки гарного настрою, а депутат обласної ради Грижук Валерій Іванович вручив продукти першої необхідності. Ми дуже вдячні Валерію Івановичу Грижуку за те, що не шкодував сил, часу та коштів. Ми постійно поспішаємо. У кожного свої турботи. Дивлячись на годинник ми не звертаємо увагу на те, що поряд багато тих, які потребують нашої допомоги чи хоча б розуміння, підтримки…
