"Величне ім'я - захисник України"

 З Днем прикордонника тебе, солдате,
 Мирного неба над головою!
 Нехай твій край буде світом багатий,
 А війна пройде стороною.
 Щастя, здоров'я, удачі, добра 
 І завжди тихого кордону.
 Нехай тебе зігріває завжди
 Думка про світло у вікнах рідного дому!

Коли відзначається День прикордонника
 У 1992 році указом президента свято День прикордонника було встановлене 4 листопада. Однак багато тих, хто служив в радянських прикордонних військах продовжували святкувати його 28 травня. З 2003 року за часів правління Леоніда Кучми дату свята Дня прикордонника повернули назад. І з того часу день прикордонних військ України відзначався 28 травня. У 2018 році святкування Дня прикордонника перенесли – на 30 квітня. День присвячений подіям кінця квітня 1918 року, коли слов'янська група окремої запорізької дивізії армії УНР під командуванням полковника Володимира Сикевича, звільнивши більшу частину Донбасу, вийшла на міжнародно визнаний кордон УНР з Російською Радянською Республікою та Донською республікою.

Шановні Прикордонники! Щиросердечно вітаємо вас з вашим професійним святом. Бажаємо всім, хто стояв або стоїть на сторожі державного кордону, хто ціною життя та здоров'я боронить мир та спокій мільйонів українців, міцного здоров'я, мирного неба над головою і нових досягнень в ім'я процвітання нашої України.

"Уклін тобі, Тарасе!"

Березень в Україні часто називають Шевченковим. І це не випадково. Щороку навесні Великий Кобзар приходить до нас новим і неповторним. Він - невмируща слава українського народу. Як весна оновлює природу, так і поезія Тараса Шевченка оновлює наші серця, вчить бути милосердними і любити свою Україну.
 Цього року виповнюється 206 років  від дня народження Т. Г. Шевченка - славного сина українського народу, але й сьогодні його слово живе між нами. Шевченко - це наша душа, мудрість і сила. Які б нещастя і муки не випали на долю нашого народу, він вистоїть, якщо з ним буде Шевченкове слово. Воно завжди підтримувало і підтримуватиме нас. Нехай вогонь Тарасової душі запалить у серцях українців іскру Віри, Надії, Любові до рідної землі, свого народу.

                           

5 березня працівники бібліотеки-філії №23 та будинку культури  с. Кам'янка провели захід "Уклін тобі, Тарасе". Під час заходу діти дізналися, що іноді, після смерті, життя незвичайної людини перетворюється на легенду, і ця легенда живе серед людей цілі віки. З найдавніших давен, серед українців існує повір’я: що частіше добром і шаною згадують людину, то довше вона живе. Також діти дізнались, що існує багато народних прислів’їв, приказок про його життя та творчість.

Дякуємо тобі, Батьку-Тарасе, що навчаєш нас любити Батьківщину і боротись за утвердження рідного слова.

"Увімкни книгу"

Книга - одне з найбільших чудес, створених людиною. З тих пір, як люди навчилися писати, свою всю мудрість вони довірили книгам. Книги відкривають нам світ, допомагають уявити минуле, заглянути в майбутнє.

  Учасниця конкурсу "Найкращий читач-2020" Пукай Катерина з допомогою працівників бібліотеки села Кам'янка організувала та провела захід під назвою "Увімкни книгу" спрямований на популяризацію читання. Вона розповіла однокласникам про те, як читаючи книги можна дізнаватися щось нове, поринути у фантастичний світ, сповнений нових персонажів, запам’ятовувати певні деталі, почуття героїв книги, сюжет тощо. Завдяки цьому покращується пам’ять і додається натхнення та розвиваються творчі навички. На завершення заходу ведуча закликала всіх об'єднатися та взяти відповідальність за культуру наступного покоління і створити МОДУ НА ЧИТАННЯ.

      

«Читайте! Читайте! Читайте!

Читайте не поспішаючи, щоб не втратити

жодної краплі змісту книги.

Читайте! Нехай не буде жодного дня,

коли б ви не прочитали хоча б однієї

сторінки з нової книги!»

 К. Паустовський

Учасниця конкурсу "Книгоманія-2020" ділиться враженнями від прочитаної книги

Для тих, кого цікавлять захоплюючі подорожі, англійський письменник Р. Л. Стівенсон створив у 1883 році роман «Острів скарбів». Особисто мені цей роман дуже спо­добався. Це твір про піра­тів, про дивовижні пригоди і про таємничий острів, що загубився в океанських просторах.
За сюжетом твору, до сквайра Трелоні та лікаря Лівсі потрапила карта старого пірата Флінта. Вона містила дивні позначки. Тож Трелоні та Лівсі вирішили виру­шити у подорож. Ще в них був юний помічник. Це Джим Хокінс. Він випадково дізнався, що пірати також шукають скарби, про які йдеться в карті. Уся подорож героїв сповнена таємниць та несподіванок.
Пригодницький роман Р. Л. Стівенсона «Острів скарбів» вражає читачів сво­єю оригінальністю та самобутністю. Прочитавши цей твір, мені захотілося пере­читати його знову, ще раз пережити ті події. Я раджу всім прочитати роман «Ост­рів скарбів».

Учасниця конкурсу "Книгоманія-2020" ділиться враженнями від прочитаної книги

Повість Роальда Дала «ВДВ» найбільше сподобалась мені тим, що  письменник зумів передати той загадковий колорит мови самого велетня, який володіє своєю якоюсь особливою перекрученою мовою. Дуже позитивним моментом є те, що дитина на сторінках цієї книжки зустрічається із вічно цінними питаннями гуманності у світі. Впродовж усієї цієї захопливої історії відображується дуже багато важливих на сьогодні питань людяності, довіри, поваги один до одного. Сам образ велетня та Софі мені дуже сподобався. Велетень мені видався добрим старим чоловіком, який прожив років так 80, і все про все на світі знає. А Софі маленькою дівчинкою, яка прагне нових знайомств та знань. Це історія, з якими можна часто зустрітися також і у нашому житті, але тут треба зазначити, що є дуже важливим та позитивним, що вона має щасливий кінець. Ця книжка є доброю та у той же час повчальною. Чудова історія, яка не може не сподобатись, та заставить вас не раз посміхнутись при ознайомленні з нею. Книгу рекомендую всім, як дорослим, так і малим.

"За чисті душі, що злетіли в небо"

День Героїв Небесної Сотні - пам'ятний день, що відзначається в Україні 20 лютого для вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні. Зазначимо, що саме 20 лютого визначено пам’ятним днем указом президента України від         11 лютого 2015 року.

20 лютого - шоста річниця розстілів на Майдані. Ті дні стали одними з найтрагічніших в історії сучасної України. Шість років тому на Майдані та Інститутській ми втратили нашу Небесну Сотню. Героїв, які поклали життя, щоб ми могли жити в іншій, кращій Україні.
Саме в ці дні, під час Революції Гідності, протистояння між українським народом і тодішнім режимом сягнуло свого піку. 20 лютого 2014 загинуло найбільше активістів Майдану. Наступного дня, 21 лютого 2014 року, офіційна влада України юридично визнала жертвами загиблих мітингувальників Майдану. 

Цього ж дня на Майдані відбулося прощання із загиблими повстанцями, яких в жалобних промовах назвали «Небесною сотнею», а під час прощання з загиблими лунала жалобна пісня «Плине кача...», яка стала українським народним реквієм.

Працівники  бібліотеки-філії №23 та будинку культури       с. Кам'янка провели годину скорботи під назвою "За чисті душі, що злетіли в небо". Ведучі закликали згадати події, що сколихнули світ, змінили хід історії, згадати у молитвах усіх Героїв Небесної Сотні, які поклали свої голови за наше майбутнє. Учні з уважністю слухали розповіді ведучих про те, як за цю страшну боротьбу, за нашу з вами свободу заплачено страшну ціну: своє життя віддали найкращі. І більшість з них - молоді, сильні. Ті, що тільки починали жити. Перед присутніми виступили учасники заходу з віршами  на дану тематику. 

Учні мали змогу за допомогою презентації та відео більш змістовно та наочно сприймати ці трагічні події, послухати пісню "Пливе кача", співати пісню "Господи помилуй нас". Також на екрані висвітили фото наших героїв, які були на Майдані, воювали в зоні АТО, щоб учні знали та пишалися своїми земляками.

Всі присутні вшанували хвилиною мовчання пам'ять Героїв Небесної Сотні, загиблих в зоні АТО.

"Афганістан - мій біль, моя пекуча пам'ять"

 15 лютого виповнюється 31 рік з дня виводу радянських військ з Афганістану.

 Рана, що не гоїться, Афганістан. Для тих, хто втратив близьких, для тих, чия юність виявилася обпаленою війною і пекучим афганським сонцем. Війна давно закінчилася, але біль втрат - це живий біль, вона на все життя, що залишилося. Цих подій ніколи і нікому не викреслити з календаря. 

   Вона лишила страшні наслідки для України. Не повернулися додому з війни 3360 воїнів, з них 3280 загинуло, а 80 пропало безвісти чи потрапило в полон.

   Працівники  будинку культури та бібліотеки с. Кам'янка  провели годину пам'яті  

"Афганістан - мій біль, моя пекуча пам'ять"до дня вшанування учасників бойових дій на території інших держав.

Солдатам афганцям з нашого села випав щасливий квиток – їм випало  жити. Вони повернулись до рідного дому, впорядковують рідну українську землю. Кожен із них нагороджений орденами і медалями. Кожен із них найкраще розуміє цінність людського життя і сутність мирного існування, кожен знає як боляче оплакувати втрати, кожен із них чесний перед власною совістю і світлою пам’яттю. Для кожного з них нагороди Батьківщини є  незабутньою пам’яттю про суворі дні війни, про безкорисливу дружбу і вірність військовому обов’язку. 

Тільки з цих афганських гір не повернувся і там знайшов свою передчасну смерть наш земляк Сергій Лазоренко. Не дочекалися його рідні. Він просто виконував свою військову повинність, свій безвихідний обов'язок.

На знак вшанування світлою пам'яттю тих, хто віддав своє життя, увійшовши в безсмертя, схилили голови і вшанували хвилиною мовчання.

 Ми пам'ятаємо і низько схиляємо голови перед нашими кам'янчанами, які воювали в Афганістані: Балан Віталій, Білійчук Василь, Воробець Микола, Величко Василь, Гаврилович Адам, Качур Дмитро, Панцир Володимир, Українець Микола та інші.