"Чорнобильська трагедія - біль України"

Коли на Прип’яті люд мирно спав, 

Й ніщо не натякало на тривогу

Нечистий лиха людству зажадав –

На вічну смерть прирік живу природу.

26 квітня! В пам'яті українського народу це день чорнобильського лиха, болю, суму, і забути це й викреслити із нашої пам'яті - неможливо.

Ту мирну весняну українську ніч на берегах Прип'яті  люди ніколи не забудуть. Вона була, як зараз усім здається, найтихішою і найтеплішою. І не сповіщала про біду. Проте в ту саму ніч з 25 на 26 квітня відлік часу став уже не мирним, а бойовим і аварійним. Відлік пішов на хвилини і секунди. О 1 год. 23 хв. 40 с. коли  всі спали безтурботним сном, над четвертим реактором Чорнобильської атомної станції несподівано велетенське полум'я розірвало 
нічну темряву.

     Практично всі, хто першими включилися в боротьбу з пожежею, дістали небезпечні для життя дози опромінення.

Всі вони посмертно відзначені високими нагородами. Високі моральні якості, бойова готовність, професіоналізм - усе це дозволило пожежникам успішно вийти з ситуацій, що виникли відразу ж після аварії. Разом з тим стало ясно, що пожежна техніка була погано захищена від проникнення радіоактивного пилу в кабіни машин, мала невеликий коефіцієнт захисту від іонізуючого випромінювання.

26 квітня в бібліотеці  працівники бібліотеки-філії №23 спільно з будинком культури приєдналися до вшанування пам'яті тих хто відддав своє життя, захищаючи нас від страшного атомного лиха. Щоб згадати цю сумну дату ми запросили дітей п'ятого класу та учнів сьомого класу. Доповненнями до уроку були численні документальні світлини та аудіозаписи, а також книжкова виставка-факти "Чорнобиль - місто привид", презентованої в бібліотеці.

Вшанували пам'ять героїв, які захистили нас від цього лиха хвилиною мовчання.

"Великдень - земне причастя небом"

Радість з неба ся являє,

Паска красна день вітає,

Радуйтеся щиро нині - 

Бог дав радість всій родині,

Бог дав радість нам з небес,

Христос Воскрес!

Христос Воскрес!

У житті кожного християнина Великдень – свято особливо шановане та величне. Й не тільки тому, що приходить воно з утвердженням справжньої, квітучої та теплої весни, але й тому, що є символом перемоги життя над смертю, добра над злом, світла над пітьмою, віри над безнадією.

16 квітня відзначалося головне свято християнської віри - Світле Воскресіння Христове. Його дуже люблять і святкують з особливим розмахом протягом десятків століть. Народні традиції та прикмети на Великдень передаються з покоління в покоління. Деякі з них забулися, але багато дотримуються досі.

У церковних писаннях Воскресіння Христове називають "торжеством усіх торжеств", і це дійсно так. Свято символізує оновлення та очищення, адже саме заради порятунку людства від гріхів Ісус віддав своє життя.

Після великоднього богослужіння з великим християнським святом привітав односельців отець Олександр у церкві святої великомучениці Варвари УПЦ КП  та побажав всім міцного здоров’я, душевного спокою та благополуччя, а ще щоб в усіх родинах завжди панувала злагода, добробут та непохитна віра в кращий завтрашній день.

За традицію перед освяченням кошиків діти возвеличували Христа у віршах та піснях за що отець Олександр вручив всім подарунки.

"Безцінний дар - мистецтво писанкарства"

Крашанки, крашанки

Пофарбую залюбки.

Ось зелена, ось червона,

А ось жовта, он бузкова.
Писанки, писанки – 

Кольорові, мов ляльки.

З журавлями і з півнями,

Із хрестами, з ластівками.

М. Маслова

Коли приходить весна в Україну, пробуджується і воскресає природа, відроджується життя і надходять Великодні свята, сідають люди у своїх оселях біля печей, свічок і беруться за давнє-предавнє ремесло - розписування писанок. Звичай писання писанок українцями знаний усіма слов'янами, румунами, греками, німцями, литовцями, латишами. До XIII ст. писанки були знані в цілій Європі та Західній Азії.

Писанки - пофарбованi або орнаментованi курячi яйця. Виготовлення писанок пов'язувалося з дохристиянським народним звичаєм зустрiчi весни, пiзнiше - з Великоднем. Цей вид народного мистецтва поширений у багатьох слов'янських народiв, зокрема й українського. Писанка, яка з прийняттям християнства стала символом Христового Воскресіння використовується в релігійних обрядах і відіграє в них велику роль.

                                                                               

  Кожного року на передодні Великодня вже стало традицією проводити майстер-клас з техніки розписування великодніх яєць. 12 квітня працівники бібліотеки-філії №23 спільно з будинком культури провели захід "Безцінний дар - мистецтво писанкарства".У сільську бібліотеку було запрошено майстриню Баланюк Марію Петрівну, яка розповіла і навчила , як   розмальовувати   писанки, у традиційному для кам'янчан стилі, також запрошено учнів 5-Б класу та класного керівника Федорюк Надію Василівну. Метою заходу  було розширити знання дітей про святкування Великодніх свят, розкрити зміст свят: Вербна неділя, Чистий четвер. Відроджувати звичаї та обряди нашого народу, примножувати його традиції. Діти власноруч виготовили свою першу писанку чим були дуже задоволені.

Виставка "Безцінний дар - мистецтва писанкарства"

Чисте довкілля - чисте сумління

Наш світ живий і розмаїтий,

Довкілля наше чарівне.

Он на лугах розквітли квіти

І все це радує мене!

Надія Красоткіна

Земля! Маленька блакитна кулька у 
безодні Всесвіту! Земля породжує джерельця і стрімкі потоки, трави і дерева. Вона тримає на собі океани, приймає дощі, сніги й тумани. Земля – це дім, у якому ми живемо! Дім, частиною якого ми є! І як ми будемо себе у ньому поводити, залежатиме наше життя.

Сьогодні, 7 квітня у приміщенні сільської бібліотеки №23 працівники бібліотеки та будинку культури провели  захід до дня довкілля "Чисте довкілля - чисте сумління"  на якому були присутні учні 5 класів. Під час заходу  діти збагатили свої знання про лікарські дерева України, ознайомились з народними традиціями лікування рослинами, показали відображення цієї теми в легендах, прикметах, прислів'ях, вивчили правила збирання, сушіння і зберігання лікарських рослин, виховали в собі бережливе ставлення до рослин, любов до рідного краю. Брали участь у таких конкурсах: відгадування кросвордів, загадок, ребусів, а ще в гру "Поле чудес"

відгадування кросворду

гра "Поле Чудес"

Виставка"Чисте довкілля - чисте сумління"

"Варниця - біль наших сердець"

У березні 1941 р. в селах Глибоцького та Сторожинецького районів Чернівецької області, що розташовані вздовж річки Сірет, невідомі особи агітували мешканців йти в Румунію, заявляючи, що нібито 1 квітня буде відкритий кордон та всі бажаючі зможуть безперешкодно перейти його. А закінчилось це все трагічно: пролилась кров.

Минуло багато років, але ці люди до найменших дрібниць пам'ятають усе що з ними сталось колись.

Про них треба писати, бо залишилось їх вже не так і багато. А їх життя - це наша з вами історія.

У приміщенні сільської бібліотеки №23 працівники бібліотеки, будинку культури та вчителем української мови та літератури Зеленівською Юлією Василівною приєдналися до вшанування пам'яті жертв масового розстрілу мирних жителів у квітні 1941 р. і провели годину пам'яті під назвою "Варниця - біль наших сердець". Учнів зацікавила ця історія, вони з уважністю слухали розповідь, багато дечого дізнались нового та ставили відповідні запитання. Також ми з дітьми провели екскурсію по місцям де відбувались ці події.

Урочище Варниця, капличка

Виставка "Варниця - біль наших сердець"

"Вінок Кобзареві"

Минула довга сотня літ,

                           А він - 

Із мармуру й граніту

Знов сходить в люди,

Будить світ

І переможно йде по світу!

Т. Масенко

Існує така народна мудрість: "Шевченко - це вічний вогонь, що ніколи не згасне в серцях народу". Так, уже 203 річниця від дня народження Т. Г. Шевченка - славного сина українського народу, але й сьогодні його слово живе між нами. Шевченко - це наша душа, мудрість і сила. Які б нещастя і муки не випали на долю нашого народу, він вистоїть, якщо з ним буде Шевченкове слово. Воно завжди підтримувало і підтримуватиме нас. Нехай вогонь Тарасової душі запалить у серцях українців іскру Віри, Надії, Любові до рідної землі, свого народу.

16 березня у Кам'янській ЗОШ працівники бібліотеки-філії №23 , будинком культури, класним керівником і вчителем української мови та літератури Кінащук Мар'яною Михайлівною провели захід "Вінок Кобзареві" у 6 класі. На заході були присутні директор школи Тріфан Світлана Дмитрівна,заступник директора із виховної роботи Кирстюк Юрій Семенович, вчитель української мови та літератури Дарій Оксана Петрівна, шкільний бібліотекар Кирстюк Ніна Володимирівна, вчитель математики Крамар Олена Іванівна.




Під час заходу діти дізналися, що іноді, після смерті, життя незвичайної людини перетворюється на легенду, і це легенда живе серед людей цілі віки. З найдавніших давен, серед українців існує повір’я: що частіше добром і шаною згадують людину, то довше вона живе.


Митці різних поколінь складали вірші, пісні на честь славетного Тараса Шевченка. Діти читали вірші, вислови І.Франка, М.Рильського, П.Грабовського, О.Вишні, Л.Українки про великий внесок Кобзаря в українську літературу і світову культуру. Також учні-читачі дізнались, що існує багато народних прислів’їв, приказок про його життя та творчість.

Уривок з поеми " І мертвим, і живим, і ненародженим землякам моїм..." 

читає Салагор Аліна та Пукай Василь.

 Аліна Салагор читає поему "Якби мені черевики"

виставка "Незабутній Шевченко"

"Живи вкраїнське слово, процвітай!"

Як гул столiть, як шум вiкiв,
Як бурi подих,- рiдна мова,
Вишневих нiжнiсть пелюсткiв,
Сурма походу свiтанкова,
Неволi стогiн, волi спiв,
Життя духовного основа…
М.Рильський

      22 лютого у Кам'янській ЗОШ працівники бібліотеки-філії №23 спільно з будинком культури, класним керівником Федорюк Надією Василівною та учнями 5-Б класу провели свято до міжнародного дня рідної мови "Живи вкраїнське слово,процвітай!"
         На урок були запрошені заступник директора із виховної роботи Кирстюк Юрій Семенович та вчитель української мови та літератури Зеленівська Юлія Василівна.

Ми зібралися для того, щоб провести свято, присвячене українській рідній мові. Бо це свято до душі кожному з нас. Любов до рідної мови починається ще з колиски, з маминої пісні. Бо в ній – материнська любов і ласка, світ добра, краси і справедливості. Для кожного народу дорога йому рідна мова, а нам найдорожча – українська мова. Наша мова співуча, мелодійна, багата.

"Рідна мова дорога людині, як саме життя" – говорить народна мудрість.

       Наше свято почалось зі слів класного керівника Федорюк Надії Василівни, яка розповіла про історію нашої мови, діти були дуже уважними, з зацікавленням слухали ведучих, розказували вірші та гуморески, відгадували загадки, брали участь у конкурсах, співали пісні.

Любов до рідної мови надихнула нашу юну поетесу - кам'янчанку Зеленівську Олександру до написання вірша, який вона презентувала на нашому святі.

сценка до гумерески П.Глазового "Кухлик"

Кирстюк Вікторія - молитва про мову

Фото на згадку

виставка "Мова - божий дар".