"Ми вдячні Богові за маму"

Мама! Найдорожче слово в світі

Де б не був ти, щоб ти не робив.

Назавжди вона твій шлях освітить

Ніжним серцем відданим тобі!

І сняться часто зорі голубі,

І мама на порозі біля хати.

За все, що маю, мамо, дякую тобі!

За все, що маю, і що буду мати!

        Де б ви не були, далеко чи близько, ви завжди повинні відчувати серце матері, бачити її очі, які не досипали ночей, руки, які пестили нас у дитинстві, чиї кроки і душа завжди ідуть з нами, підтримують нас у години радості і печалі.Тож цінуйте матерів своїх. Оберігайте їх. Будьте з ними завжди.

      Якби ви тільки знали, як мало потрібно матері для щастя. Щоб ви були здорові, щоб не скупилися на добрі, ніжні слова, щоб цілували матусю не тільки в дні свят, а завжди коли зустрічаєтесь з нею. Пам'ятайте, скільки б людині не було - 5 чи 50, їй завжди потрібна мама. І як би не склалася ваша доля, знайте, материнське серце завжди болить за вами.

      14 травня в приміщенні Будинку культури, працівниками бібліотеки-філії №23 та будинку культури   було проведено концерт «Ми вдячні Богові за маму»,присвячений Дню Матері.

На початку свята ведучі ознайомили присутніх в залі про історію створення та святкування Дня Матері. Адже цьому святковому дню, присвячений найкращий місяць весни – травень, місяць, який в християнському світі називають місяцем Пречистої Діви Марії.

        
      Свої найніжніші, найдобріші почуття висловили наймолодші 

           учасники нашого свята, це дітки з дитячого садочку.

танець "Для мами"

діти розказують вірші про маму

"Мамина сорочка" у виконанні дитячого садочку

танець "мама будь всегда со мною рядом"

"Запальний танець"

Композиція "Емануель" соло саксофона у виконанні Вадима Катринюка

Данило Ротар "Eu numai, numai" 

Молитва до матері у виконанні Аліни Салагор

Гурт "Гармонія"- керівник Сисолєтіна Галина Іванівна

троїсті музики з віночком українських мелодій

уривок з п'єси Михайла Старицького "За двома зайцями" 

 Також ще були такі номери: танець "Джентельменів", "Чайки", "Обійми", "Моряки", Мар'яна Мицак виконала пісню "Материнська любов", а Руслана Попюк "Мама емігрантка".
З привітальним словом до всіх матерів звернувся голова сільської ради Шмідт Йосип Дмитрович та депутат обласної ради Грижук Валерій Іванович, який вручив всім матерям квіти.

"Ветеран живе поруч"

Лине пісня дзвінка про героїв війни,

Прославляє їх подвиг величний.

На могилі святій всі клянемося ми:

Подвиг ваших батьків буде вічний.

Перемоги травневий здійснився політ.

Щиро, ніжно зі святом вітаєм!

Ветерани, живіть по сто сонячних літ!

Ми вас любимо і пам'ятаєм!

Марія Козуб

9 травня Україна святкує 72-гу річницю з Дня Перемоги. У цей славний день ми низько вклоняємося та складаємо глибоку  нашу шану ветеранам, які на своїх плечах винесли тягар війни та підняли країну з руїн у повоєнні роки.

Важко знайти слова, якими можна було б передати всю вдячність за їх безсмертний подвиг у найжорстокішій війні, яку не знало людство.

Ми у вічному боргу перед ними, за обірвану війною юність, силу духу, самопожертву, яку вони виявили в боях за рідну землю.

Бібліотека-філія №23 спільно з будинком культури та учнями школи приєдналися до привітань голови районної державної адміністрації Придія Георгія Васильовича, голови районної ради Панчука Петра Володимировича,голови Кам'янської сільської ради Шмідта Йосипа Дмитровича та висловили ветеранам щиру вдячність за героїчні справи, за їхню мужність, за витримку, яку вони проявили у тяжкі роки війни, захищаючи Батьківщину.

Побажали ветеранам міцного здоров'я і довголіття, добра і щастя, любові та миру, благополуччя та злагоди в родинах і мирного неба над головою.

"Чорнобильська трагедія - біль України"

Коли на Прип’яті люд мирно спав, 

Й ніщо не натякало на тривогу

Нечистий лиха людству зажадав –

На вічну смерть прирік живу природу.

26 квітня! В пам'яті українського народу це день чорнобильського лиха, болю, суму, і забути це й викреслити із нашої пам'яті - неможливо.

Ту мирну весняну українську ніч на берегах Прип'яті  люди ніколи не забудуть. Вона була, як зараз усім здається, найтихішою і найтеплішою. І не сповіщала про біду. Проте в ту саму ніч з 25 на 26 квітня відлік часу став уже не мирним, а бойовим і аварійним. Відлік пішов на хвилини і секунди. О 1 год. 23 хв. 40 с. коли  всі спали безтурботним сном, над четвертим реактором Чорнобильської атомної станції несподівано велетенське полум'я розірвало 
нічну темряву.

     Практично всі, хто першими включилися в боротьбу з пожежею, дістали небезпечні для життя дози опромінення.

Всі вони посмертно відзначені високими нагородами. Високі моральні якості, бойова готовність, професіоналізм - усе це дозволило пожежникам успішно вийти з ситуацій, що виникли відразу ж після аварії. Разом з тим стало ясно, що пожежна техніка була погано захищена від проникнення радіоактивного пилу в кабіни машин, мала невеликий коефіцієнт захисту від іонізуючого випромінювання.

26 квітня в бібліотеці  працівники бібліотеки-філії №23 спільно з будинком культури приєдналися до вшанування пам'яті тих хто відддав своє життя, захищаючи нас від страшного атомного лиха. Щоб згадати цю сумну дату ми запросили дітей п'ятого класу та учнів сьомого класу. Доповненнями до уроку були численні документальні світлини та аудіозаписи, а також книжкова виставка-факти "Чорнобиль - місто привид", презентованої в бібліотеці.

Вшанували пам'ять героїв, які захистили нас від цього лиха хвилиною мовчання.

"Великдень - земне причастя небом"

Радість з неба ся являє,

Паска красна день вітає,

Радуйтеся щиро нині - 

Бог дав радість всій родині,

Бог дав радість нам з небес,

Христос Воскрес!

Христос Воскрес!

У житті кожного християнина Великдень – свято особливо шановане та величне. Й не тільки тому, що приходить воно з утвердженням справжньої, квітучої та теплої весни, але й тому, що є символом перемоги життя над смертю, добра над злом, світла над пітьмою, віри над безнадією.

16 квітня відзначалося головне свято християнської віри - Світле Воскресіння Христове. Його дуже люблять і святкують з особливим розмахом протягом десятків століть. Народні традиції та прикмети на Великдень передаються з покоління в покоління. Деякі з них забулися, але багато дотримуються досі.

У церковних писаннях Воскресіння Христове називають "торжеством усіх торжеств", і це дійсно так. Свято символізує оновлення та очищення, адже саме заради порятунку людства від гріхів Ісус віддав своє життя.

Після великоднього богослужіння з великим християнським святом привітав односельців отець Олександр у церкві святої великомучениці Варвари УПЦ КП  та побажав всім міцного здоров’я, душевного спокою та благополуччя, а ще щоб в усіх родинах завжди панувала злагода, добробут та непохитна віра в кращий завтрашній день.

За традицію перед освяченням кошиків діти возвеличували Христа у віршах та піснях за що отець Олександр вручив всім подарунки.

"Безцінний дар - мистецтво писанкарства"

Крашанки, крашанки

Пофарбую залюбки.

Ось зелена, ось червона,

А ось жовта, он бузкова.
Писанки, писанки – 

Кольорові, мов ляльки.

З журавлями і з півнями,

Із хрестами, з ластівками.

М. Маслова

Коли приходить весна в Україну, пробуджується і воскресає природа, відроджується життя і надходять Великодні свята, сідають люди у своїх оселях біля печей, свічок і беруться за давнє-предавнє ремесло - розписування писанок. Звичай писання писанок українцями знаний усіма слов'янами, румунами, греками, німцями, литовцями, латишами. До XIII ст. писанки були знані в цілій Європі та Західній Азії.

Писанки - пофарбованi або орнаментованi курячi яйця. Виготовлення писанок пов'язувалося з дохристиянським народним звичаєм зустрiчi весни, пiзнiше - з Великоднем. Цей вид народного мистецтва поширений у багатьох слов'янських народiв, зокрема й українського. Писанка, яка з прийняттям християнства стала символом Христового Воскресіння використовується в релігійних обрядах і відіграє в них велику роль.

                                                                               

  Кожного року на передодні Великодня вже стало традицією проводити майстер-клас з техніки розписування великодніх яєць. 12 квітня працівники бібліотеки-філії №23 спільно з будинком культури провели захід "Безцінний дар - мистецтво писанкарства".У сільську бібліотеку було запрошено майстриню Баланюк Марію Петрівну, яка розповіла і навчила , як   розмальовувати   писанки, у традиційному для кам'янчан стилі, також запрошено учнів 5-Б класу та класного керівника Федорюк Надію Василівну. Метою заходу  було розширити знання дітей про святкування Великодніх свят, розкрити зміст свят: Вербна неділя, Чистий четвер. Відроджувати звичаї та обряди нашого народу, примножувати його традиції. Діти власноруч виготовили свою першу писанку чим були дуже задоволені.

Виставка "Безцінний дар - мистецтва писанкарства"

Чисте довкілля - чисте сумління

Наш світ живий і розмаїтий,

Довкілля наше чарівне.

Он на лугах розквітли квіти

І все це радує мене!

Надія Красоткіна

Земля! Маленька блакитна кулька у 
безодні Всесвіту! Земля породжує джерельця і стрімкі потоки, трави і дерева. Вона тримає на собі океани, приймає дощі, сніги й тумани. Земля – це дім, у якому ми живемо! Дім, частиною якого ми є! І як ми будемо себе у ньому поводити, залежатиме наше життя.

Сьогодні, 7 квітня у приміщенні сільської бібліотеки №23 працівники бібліотеки та будинку культури провели  захід до дня довкілля "Чисте довкілля - чисте сумління"  на якому були присутні учні 5 класів. Під час заходу  діти збагатили свої знання про лікарські дерева України, ознайомились з народними традиціями лікування рослинами, показали відображення цієї теми в легендах, прикметах, прислів'ях, вивчили правила збирання, сушіння і зберігання лікарських рослин, виховали в собі бережливе ставлення до рослин, любов до рідного краю. Брали участь у таких конкурсах: відгадування кросвордів, загадок, ребусів, а ще в гру "Поле чудес"

відгадування кросворду

гра "Поле Чудес"

Виставка"Чисте довкілля - чисте сумління"

"Варниця - біль наших сердець"

У березні 1941 р. в селах Глибоцького та Сторожинецького районів Чернівецької області, що розташовані вздовж річки Сірет, невідомі особи агітували мешканців йти в Румунію, заявляючи, що нібито 1 квітня буде відкритий кордон та всі бажаючі зможуть безперешкодно перейти його. А закінчилось це все трагічно: пролилась кров.

Минуло багато років, але ці люди до найменших дрібниць пам'ятають усе що з ними сталось колись.

Про них треба писати, бо залишилось їх вже не так і багато. А їх життя - це наша з вами історія.

У приміщенні сільської бібліотеки №23 працівники бібліотеки, будинку культури та вчителем української мови та літератури Зеленівською Юлією Василівною приєдналися до вшанування пам'яті жертв масового розстрілу мирних жителів у квітні 1941 р. і провели годину пам'яті під назвою "Варниця - біль наших сердець". Учнів зацікавила ця історія, вони з уважністю слухали розповідь, багато дечого дізнались нового та ставили відповідні запитання. Також ми з дітьми провели екскурсію по місцям де відбувались ці події.

Урочище Варниця, капличка

Виставка "Варниця - біль наших сердець"