"Афганістан - мій біль, моя пекуча пам'ять"

   15 лютого виповнюється 32 роки з дня виводу радянських військ з Афганістану. Рана, що не гоїться, Афганістан. Для тих, хто втратив близьких, для тих, чия юність виявилася обпаленою війною. Війна давно закінчилася, але біль втрат - це живий біль, вона на все життя, що залишилося. Цих подій ніколи і нікому не викреслити з календаря. 

Вона лишила страшні наслідки для України. Не повернулися додому з війни 3360 воїнів, з   3280 загинуло, а 80 пропало безвісти чи потрапило в полон.

   Працівники бібліотеки-філії №23 та будинку культури  с. Кам'янка  провели годину пам'яті : 

"Афганістан - мій біль, моя пекуча пам'ять"до дня вшанування учасників бойових дій на території інших держав.

  

   Солдатам афганцям з нашого села випав щасливий квиток – їм випало  жити. Вони повернулись до рідного дому, впорядковують рідну українську землю. Кожен із них нагороджений орденами і медалями. Кожен із них найкраще розуміє цінність людського життя і сутність мирного існування, кожен знає як боляче оплакувати втрати, кожен із них чесний перед власною совістю і світлою пам’яттю. Для кожного з них нагороди Батьківщини є  незабутньою пам’яттю про суворі дні війни, про безкорисливу дружбу і вірність військовому обов’язку. 

   Тільки з цих афганських гір не повернувся і там знайшов свою передчасну смерть наш земляк Сергій Лазоренко. Не дочекалися його рідні. 

  Ми пам'ятаємо і низько схиляємо голови перед нашими кам'янчанами, які воювали в Афганістані: Балан Віталій, Білійчук Василь, Воробець Микола, Величко Василь, Гаврилович Адам, Качур Дмитро, Панцир Володимир, Українець Микола та інші.